Полтавщина залишається лідером серед регіонів по виробництву продукції тваринництва, – Сергій Фролов

У ньому взяли участь члени колегії, керівники обласних установ, організацій, аграрних асоціацій та структурних підрозділів Департаменту.

Засідання розпочалося з вшанування хвилиною мовчання пам'яті військових і цивільних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

На колегії підбили підсумки роботи галузі АПК за 7 місяців 2024 року, розглянули хід виконання Програми ефективного використання земельних ресурсів Полтавщини на період 2022-2027 років, обговорили стан епізоотичної ситуації в області, та затвердили Програму заходів з локалізації та ліквідації небезпечних шкідливих організмів на території Полтавської області на період 2024-2028 років.

Сергій Фролов розповів що, сільське господарство в загальному обсязі валової продукції України становить біля 8%. За виробництвом валової продукції протягом останніх років область посідає 2 місце.

Аграрії Полтавщини завершили збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Згідно оперативних даних зібрано 1,6 млн тонн зерна, що менше минулорічного показника на 152,1 тис. тонн в наслідок несприятливих кліматичних умов.

«Полтавщина залишається лідером серед регіонів по виробництву продукції тваринництва. Основним пріоритетним напрямом в розвитку галузі тваринництва є молочне скотарство. За кількістю поголів’я великої рогатої худоби та корів у сільськогосподарських підприємствах область посідає перше місце в Україні, свиней – 3 місце», – розповів Сергій Фролов.

Також в області здійснюється реалізація Пілотного проєкту з запровадження програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення «Молочний модуль».

За підтримки Департаменту створено кластер «Milk Local Product» та підписаний меморандум про співпрацю.

«507 аграріїв Полтавщини отримали понад 3,4 мільярда гривень банківських кредитів на розвиток господарств. Із них, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» 244 сільськогосподарських підприємств залучили 1,1 мільярда шривень, у тому числі під державні гарантії понад 302 мільйони гривень», – зауважив Сергій Фролов.

За його словами, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики і продовольства України бюджетна дотація на 1 га нарахована 291 суб’єкту господарювання за 12 тис. га в сумі 48 млн. грн; за 1607 голів корів 264 суб’єкти господарювання отримають 11,2 млн грн; дотація на кіз і овець нарахована 13 суб’єктам господарювання за 672 гол. в сумі 1,3 млн грн.

Обсяг експорту товарами сільського господарства і харчової промисловості за І півріччя 2024 року у порівнянні із відповідним періодом 2023 року збільшився на 31,2 % і склав 560,5 млн дол. США. В структурі загального обсягу експорту товари сільського господарства та харчової промисловості складають 52,0 %.

Розроблена і затверджена «Програма розвитку рибного господарства Полтавщини на 2024-2028 роки». Програма передбачає реалізацію заходів по зарибленню Кременчуцького, Кам’янського водосховищ, інших водойм, в тому числі річок протягом 2024-2028 років.

Також в області діє «Програма ефективного використання земельних ресурсів Полтавщини на період 2022-2027 років».

У двох пілотних громадах (Великорублівській та Мачухівській) розроблений та впроваджений алгоритм дій для додаткового залучення коштів через мінімальне податкове зобов’язання, що дало можливість до бюджетів різних рівнів додатково залучити 602,0 тис. грн.

38 територіальних громад надали 5325 ділянок площею 15,0 тис. га, які опрацьовані та передані до Головного управління ДПС у Полтавській області для залучення до оподаткування.

Крім того, у межах виконання зобов’язань у рамках Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС в Полтавський області розпочалася реалізація пілотного проєкту з запровадження Мережі збору даних сталого розвитку аграрних підприємств (FADN) для моніторингу їх доходів та розуміння впливу заходів, вжитих в рамках Спільної Аграрної Політики (САП).

Серед проблемних питань в аграрному секторі члени колегії визначили складні кліматичні умови для посіву озимих культур через тривалу посуху, доступ до торгівельних мереж для реалізації виробленої продукції, складність у використанні функціоналу Державного аграрного реєстру, зволікання в окремих громадах прийняттю рішень щодо викупу земельних ділянок, переданих у постійне користування. З цих питань визначені заходи для їх врегулювання.