10 травня 2025, 14:06
Артефакти були передані жителем м. Кременчука Віктором Супоніним ще у 2023 р. Поповнювалася ця колекція і у 2024 р і 2025 р., коли було знайдено і передано до музею кілька надзвичайно яскравих артефактів скіфського часу: шпильку, два наконечники стріл, бляху-розетку скіфського часу та декілька фрагментів посуду доби ранньої бронзи, виявлених В. В. Супоніним на північній периферії Новоселівського поселення.
Серед знахідок 2025 р. виділяється рідкісна – срібна цвяхоподібна шпилька. Виготовлена вона із дроту. Шляпка невелика, шийка дугоподібно вигнута. Стрижень прикраси профільований потовщенням у верхній третині довжини і прикрашений двома групами кільцевих валиків – зі слідами зубильця, за допомогою якого наносилися удари з відступаючими рівномірними проміжками. Між пружками наявне овальне потовщення діаметром 0,37 см і висотою 0,6 см. Поверхня шпильки гладка, рівномірно звужується до гострого кінця. Її довжина 14,8 см, діаметр стрижня 0,1–0,3 см, діаметр голівки 0,6 см, висота 0,2 см.
Ця знахідка належить до цвяхоподібних шпильок кін. VII – VI ст. до н. е. Найбільш близькі за формою шпильки, знайдені на території Княжої гори в Канівському повіті, на Західному Більському городищі, в Малих Будках на Верхній Сулі. Такі ж прикраси відомі і в Поворсклі. На території Полтави подібна бронзова шпилька виявлена у похованні ґрунтового могильника кін. VІІ – поч. VІ ст. до н. е. Доволі значна кількість ідентичних бронзових і залізних шпильок, знайдених на Полтавщині, походить із розвідок і розкопок, що проводилися останнім часом в окрузі і на території Більського городища.
Виготовлені із дорогоцінних металів цвяхоподібні шпильки взагалі рідкісні. Зокрема, зі срібла дві шпильки походять із кургану поблизу с. Журівка, одна – з кургану біля с. Текліне, дві – з кургану 1 біля с. Герасимівки, причому дві останні зі значною домішкою золота у вмісті металу. Ще одна срібна шпилька, але з квадратним у перетині стрижнем, знайдена в кургані 1 біля с. Рижанівка. Малочисельність подібних прикрас може свідчити про індивідуальне замовлення і порівняно високий соціальний статус власника прикраси. Зважаючи на наявні аналогії, час виготовлення і побутування цієї небуденної знахідки припадає на кін. VІІ – VІ ст. до н. е.
Шпильки з металу зустрічаються переважно у жіночих похованнях (по одній або попарно) і розміщуються на плечах або грудях небіжчиці, іноді біля голови жінки чи між тазовими кістками. Судячи з досліджень жіночих поховань схожі шпильки слугували для скріплювання на грудях верхнього одягу. Таке використання їх підтверджується тим, що стрижні більшості прикрас були зігнутими, швидше за все, за проколювання цупкої тканини або шкіри.
Необхідно відзначити, що на Полтавщині досі не зустрічалися срібні шпильки скіфського часу. Рідкісний артефакт не лише доповнить джерельну базу для вивчення побуту населення скіфського часу на Полтавщині, а й, безперечно, прикрасить експозицію Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, адже сьогодні ця знахідка поки що є унікальною.
Підпишіться, щоб отримувати листи.