Ветеран Ігор Глиняний, із міста Кобеляки, що на Полтавщині, після поранення на фронті повернувся до цивільного життя та знайшов новий шлях в аграрній справі — тепер він займається вирощуванням овочів і ягід. У планах — розширити теплиці й відкрити ще один магазин, де кожен зможе скуштувати плоди його праці.
До війська Ігор долучився у перший день повномасштабного вторгнення. Служив у зведеній стрілецькій роті на Чернігівщині, згодом виконував бойові завдання на Донеччині. У боях за Авдіївку дістав мінно-вибухову травму, після чого змушений був залишити службу.
Лікарі одразу попередили, що через інвалідність повернутися в армію він вже не зможе. Тож лікування стало для ветерана періодом роздумів — що робити далі, як будувати майбутнє й шукати нову опору в цивільному житті.
“Надихнули на аграрний бізнес, підтримали і допомогли — моя однокласниця, підприємиця Ірина Бабич, яка займається тепличних господарством, і побратими з громадської спілки “БАЗУКА”, яку очолює ветеран Тарас Лелюх. Якось я побачив оголошення про старт грантового конкурсу “Варто 11.0” від Український ветеранський фонд. Заїхав до хлопців у спілку, вони порадили не гаяти часу й одразу братися за підготовку проєктної заявки, допомогли, проконсультували”, — розповідає Ігор.
Перемога в грантовому конкурсі стала для його родини справжнім стартом та дала змогу втілити ідею власного аграрного бізнесу. Разом із дружиною ветеран вирощує екологічно чисту продукцію. У цій справі вони справжня команда: кожен відповідає за свою ділянку роботи.
“Ми вирощуємо помідори, огірки, різноманітну зелень, готуємо поле для вирощування полуниці: наразі уже заклали 40 соток, а надалі хочемо збільшити площі ягід до 2–4 гектарів. Завдяки гранту навесні побудували 800 квадратних метрів теплиць, нещодавно встановили ще 400, а ще одна така ж теплиця зараз якраз в процесі встановлення”, — ділиться своїми досягненнями та планами ветеран.
Вирощену продукцію збувають в області: частину продають у власному магазині, а більшість овочів — клієнтам, які приїжджають з усіх куточків Полтавщини.
Весь заробіток Ігор вкладає в розвиток справи та розширює господарство. Хоче відкрити ще один магазин з ширшим асортиментом: до овочів і ягід додати й інші локальні продукти, зокрема ковбасні вироби.
Його ціль — міцне сімейне підприємство. Це не лише спосіб заробітку, але й можливість позбутися негативних думок та емоцій, відновитися після фронту.
“Хто займав себе працею на городі знає, яке це задоволення: спостерігати за рослиною, бачити, як вона росте, дбати про неї. І зрештою отримувати результат. Це дуже відволікає та заспокоює”, — говорить Ігор Глиняний.